Ігор Мізрах Про Березневі статті та їх історичне значення
Березневі статті 1654 р. (статті Богдана Хмельницького) – комплекс документів, які регламентували політичне і правове становище Гетьманщини після Переяславської ради і включення України до складу Московського царства.
Статті були випущені, в ході переговорів між гетьманським урядом та Москвою, саме українська сторона постійно добивалася від царя підтвердження прав та привілеїв Запорізького Війська, української шляхти, православного духовенства та міст. У відповідь царські посли запевняли гетьмана Б. Хмельницького та старшину, що всі права та порядки, які існували в Україні, будуть збережені.
Але, вже в процесі безпосередньої підготовки та в ході Переяславської ради виникли непорозуміння між обома сторонами. Так, зокрема, московський посол, боярин В. Бутурлін, відмовився від будь-яких зобов'язань на користь України, у тому числі і від складення присяги від імені царя, про гарантування прав і привілеїв козацтва, шляхти, духовенства та міщан України. Такий хід подій стурбував гетьмана Богдана Хмельницького та старшину, які вирішили добитися письмового підтвердження своїх прав. З цією метою було розроблено вимоги до царя, що складалися з 23 пунктів, або статей.
Ці так званні "Просительні статті" гетьман доручив відвезти до Москви посольству, яке очолювали генеральний суддя Війська Запорізького С. Богданович-Зарудний та переяславський полковник П. Тетеря.
У даному документі мова йшла про підтвердження прав, привілеїв та вольностей Війська Запорізького та української шляхти, а саме цей зміст відображався в (ст.1, З, 7. 13), укладення 60-тисячного козацького люстру це стаття (ст.2), платню старшині про кошти на утримання козацького війська в (ст.8-12, 21), збереження місцевої адміністрації та збір нею податків згідно (ст.4, 15), право Війська Запорізького обирати гетьмана в (ст.6), право зносин гетьмана з іноземними державами, це (ст.14), невтручання московських чиновнистків у справи України (ст.16) та ін.
Згідно з "Березневими статтями" Україна зберігала значні права - мала власний адміністративно-територіальний устрій та управління, і користувалася власним правом тощо. Однак відчутним було обмеження її політичного та економічного суверенітету: гетьманське управління було підпорядковане московському уряду, заборонялось підтримувати дипломатичні зносини з сусідніми державами - Річчю Посполитою та Туреччиною, всі витрати на утримання козацького війська лягали на гетьманську скарбницю, яка повністю контролювалася царськими чиновниками.
"Березневі статті" були чинними лише протягом 5 років. У 1659 р. між українським урядом і Москвою були укладені нові, т. зв. Переяславські статті, які ще більш обмежували суверенітет України.
Оригінали "Березневих статей" до наших днів так і не збереглися (до речі, їх не було вже у 1659 р.). Відомими є тільки копії та чорновики, що зберігаються у фондах Посольського приказу Центрального державного архіву давніх актів.
З найкращими побажаннями, Ваш Ігор Мізрах