У п'ятницю, 30 березня, в Національній академії прокуратури України відбулись установчі збори з формування Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань (ДБР). Це лише звучить нудно. Насправді збори відбувались дуже цікаво. Вже на початку стало зрозуміло, що без курйозів не обійдеться. Навіть кандидати були налаштовані скептично.
Куди подівся Граб?
На 15 місць до Ради громадського контролю 99 претендентів. Це представники громадських організацій. На початок голосування не зареєструвалось 8 кандидатів – їх одразу викреслили з бюлетеня, про що повідомили учасникам зборів.
Вже під час роздачі бюлетенів один з претендентів, головний експерт антикорупційної групи "Реанімаційного пакету реформ" Олександр Лємєнов, просить підняти руку кандидата Граба. Пояснює це тим, що він знає його особисто і серед учасників не бачить, хоча той зареєстрований як присутній.
"Олександр Граб, ми його не бачили. Я оголосив його прізвище і ім'я і попросив підняти руку, його немає. Це свідчить, що його бюлетень видали, і можливо, за нього хтось проголосує з іншим паспортом" – зазначив Лємєнов.
Після того, як стало відомо, що кандидата Граба немає, помітно нервуватись починають організатори зборів. Працівниці бігають з кабінету в кабінет і цікавляться одна в одної, хто поширює цю інформацію і скільки людей уже про це знають.
Згодом лунає оголошення від учасників зборів про те, що вони викликали поліцію, аби зафіксувати факт фальсифікації.
Голова робочої групи, директор ДБР Роман Труба, в свою чергу, оголошує, що Граба потрібно викреслити з бюлетенів. Проте питання, як він був зареєстрований і в кого його мандат, який дає право голосу, залишається відкритим.
Учасники зборів раз по раз висловлюють своє обурення тим, що голосування відбувається з порушеннями: мовляв, голосування не таємне, і можна ідентифікувати, хто за кого віддав свій голос.
Один з учасників, Павло Варнадський робить заяву, що після закінчення сьогоднішніх зборів подаватиме до суду, аби визнати будь-яке сьогоднішнє рішення незаконним. Він вважає, що результати зборів визначено на рівні міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та голови комітету з питань національної безпеки і оборони, нардепа Сергія Пашинського. Такі його слова зала зустрічає оплесками.
Роман Труба у коментарі журналістам зазначив, що голосування і не повинно бути таємним. Ситуацію з Грабом назвав провокацією:
"Є певні люди, які не хочуть, щоб установчі збори відбулися. Сьогодні намагалися в той чи інший спосіб зірвати установчі збори".
Антикорупційний експерт Олександр Лємєнов розповідає, що напередодні аналізував усіх кандидатів. Каже, результати свідчать про те, що Рада громадського контролю буде обрана зі зручних людей:
"37 осіб пов'язані з правоохоронними органами, порядка 35 пов'язані з політиками. Приблизно 15 розуміють, що таке ДБР".
Голосування чи цирк
Після багаторазових закликів голови робочої групи та кандидатів, які, очевидно, прагнули, аби збори завершились якнайшвидше, починається голосування за лічильну комісію.
Там теж не обійшлось без перепалок. Адже вже в процесі з'ясувалось, що конкретного законодавчо закріпленого методу голосування та підрахунку голосів немає.
За годину учасники спромоглись обрати лічильну голову. Суперечок в залі щодо процедур, додаткових ідентифікацій та інших деталей лише більшає.
Тарас Бойко, один з делегатів, не витримує, оголошує, що вже проголосував, вкидає свій бюлетень до скриньки для голосування, називає це все цирком і залишає установчі збори.
Бойку аплодують, але прикладу його ніхто не наслідує. Всі погоджуються на повторну ідентифікацію.
Вона більше нагадує перекличку на парах в університеті – голова установчих зборів по одному викликає делегатів і відмічає їх присутність.
Абсурдно виглядає й те, що для нетаємного голосування поставили кабінки для таємного. І навіть деякі делегати вишикувалися у чергу, аби "таємно" проголосувати.
Кого обрали
Для того, аби бюлетень визнали дійсним, у ньому мало бути відмічено 15 осіб. Лічильна комісія під час підрахунку так і зачитувала всі 15 прізвищ з кожного бюлетеню. Підрахунок голосів тривав майже три години. До оголошення результатів більше половини учасників встигли піти.
До Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань увійшли:
- Попович Ростислав Ігорович. Громадська організація "Український суспільно-правовий рух: Демократія через право" – 32 голоси
- Апасов Василь Олександрович. Громадська спілка "Громадський контроль та порядок" – 27 голосів
- Романенко Ярослав Михайлович. Громадська організація "Демократичний захист" – 37 голосів
- Болдін Максим Якович. Громадська організація "Центр правового аналізу та дослідження політичних ризиків" – 39 голосів
- Дмитрусь Ростислав Миронович. Громадська організація "Сила українського духу" – 41 голосів
- Марчук Максим Едуардович. Всеукраїнська громадська організація "Спілка громадських організацій України "Народна Рада" – 35 голосів
- Проценко Ігор Олексійович. Громадська організація "Стоп нелегал" – 33 голосів
- Мамченко Наталя Сергіївна. Громадська організація "Центр протидії корупції в органах влади" – 41 голосів
- Свирид Анатолій Олексійович. Громадська організація "Серця кіборгів" – 29 голосів
- Вольвак Олександр Миколайович. Громадська організація "Науково-дослідний інститут верховенства права і правосуддя" – 31 голосів
- Іванов Сергій Володимирович. Громадська організація "Громадський люстраційний комітет" – 30 голосів
- Колесников Денис Вікторович. Громадська організація "Громадяни Дніпропетровщини" – 31 голосів
- Корінна Надія Миколаївна. Громадська спілка "Всеукраїнське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО" – 31 голосів
- Кувіта Катерина Юріївна. Громадська спілка "Гідність" – 22 голоси
- Колесник Ганна Миколаївна. Громадська організація "По захисту прав людини" – 22 голоси.
По завершенні підрахунку голосів виникла суперечка, щодо Тараса Бойка, адже він залишив установчі збори, а отже не міг бути обраний до Ради. За нього проголосували 19 осіб.
Щодо цього інциденту члени виборчої комісії написали окремий висновок, у якому заявили, що підрахунок голосів був не зовсім коректний.
Що таке Рада громадського контролю при ДБР
На сайті Кабміну, у положенні про Раду громадського контролю сказано, що це консультативно-дорадчий орган, який формуватиметься на засадах відкритого та прозорого конкурсу. Рада заслуховуватиме інформацію про діяльність ДБР, проводитиме аналіз виконання завдань, готуватиме пропозиції щодо консультацій з громадськістю, братиме участь у парламентських слуханнях на тему діяльності Державного бюро розслідувань, а також матиме право утворювати постійні та тимчасові робочі органи – комісії, експертні групи тощо.
Проте Олександр Лємєнов стверджує, що найближчий рік така рада не буде мати реального впливу. Але найбільша небезпека криється саме в способі формування органу.
"Ці збори показують, як політичні сили намагаються засунути своїх репрезентантів у раду", – наголошує він. Лєманов взагалі не вважає спосіб формування Ради громадського контролю на установчих зборах релевантним і каже, що неодноразово повідомляв про це директору ДБР Роману Трубі, але той ніяк не відреагував.
Після завершення всього вищеописаного хаосу мимоволі виникає питання: а чи не буде робота Ради громадського контролю – та й самого Держбюро розслідувань – організованістю й послідовністю дій нагадувати установчі збори?